Борис Григорович на "Жовківських читаннях" 26/08/2011 р. в музеї "Жовківський замок"
Фото В. Накопала
23 травня, на 86 році життя в автокатастрофі, що сталася в Золочівському районі Львівської області загинув генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв, наш директор Борис Григорович Возницький.
За попередніми даними, у Возницького стався серцевий напад коли він був за кермом службового автомобіля ВАЗ 2104. Трагедія трапилась у Золочівському районі, поблизу села Печенія.
Борис Григорович Возницький народився 16 квітня 1926 року в селищі Ульбарів на Рівненщині. У роки Великої Вітчизняної війни, ще юнаком, потрапив на фронт, став учасником бойових дій, був поранений. Після демобілізації він пов’язав своє життя з мистецтвом, закінчив Львівське художнє училище, пізніше – Ленінградську Академію мистецтв. Згодом працював учителем у школі, інспектором по музеях Львівського обласного управління культури, заступником з наукової роботи директора Львівського музею українського мистецтва. З 1962 року став незмінним директором Львівської національної галереї мистецтв.
Борис Григорович користувався великим авторитетом і повагою серед мистецького середовища як в Україні, так і за кордоном. Відданий праці і напрочуд скромний академік, мистецтвознавець, дослідник і науковець надзвичайно багато зробив для вітчизняного мистецтва, його називають «ангелом-хоронителем» українських музеїв та замків. Саме йому належить ідея створення 15-ти нових філій галереї, котрі поставали у старовинних замках та відреставрованих пам’ятках архітектури. Завдяки неймовірній наполегливості у досягнення своєї мети у поєднанні з несамовитою працьовитістю Борис Григорович Возницький вивів Львівську національну галерею мистецтв у ранг потужного музейного комплексу, в колекції якого понад 50 тисяч творів, із досвідченим, вихованим ним колективом музейників і реставраторів.
Борис Григорович доклав значних зусиль для врятування та збереження десятків тисяч шедеврів українського мистецтва. Він є автором багатьох наукових праць, зокрема, монографій «Микола Потоцький, староста Канівський, та його митці архітектор Бернард Меретин і сницар Іоан Георгій Пінзель», «Каплиця Боїмів у Львові», «Олеський замок», «Автопортрет на тлі часу».
За свій визначний внесок у національне відродження України, багаторічну подвижницьку працю на ниві збереження та популяризації духовної спадщини українського народу, особисті заслуги у розвитку музейної справи був неодноразово відзначений державними нагородами, серед яких— звання Герой України, ордени «За заслуги» II і Ш ступеня , Почесна відзнака Президента України, відзнака Президента України — Хрест Івана Мазепи, найвища відзнака Польщі — орден «Командора», званням Заслужений працівник культури України.
З ініціативи Бориса Возницького Олеський, Золочівський, Підгорецький і Свірзький замки увійшли до складу Львівської галереї мистецтв. Завдяки Возницькому сучасникам стало відоме ім'я скульптора Йогана Пінзеля.
Царство йому Небесне.
Ми сумуємо за своїм музейним батьком.
Могила Героя України Бориса Григоровича Возницького на Личаківському кладовищі у Львові
